Причини вушного болю та методи лікування

Болючі відчуття у вусі не завжди пов’язані з небезпечною патологією. Наприклад, часто внаслідок тривалого перебування на холодному вітрі утворюється гематома, що спричиняє біль. Вона не потребує медичного втручання та за кілька днів самостійно зникає.

Вушний біль може бути обумовлений сірчаною пробкою, потраплянням у слуховий прохід води (так зване «вухо плавця»). У той же час біль виникає при недостатньому виробленні сірки та сухості слухового проходу.

Спровокувати вушний біль можуть гучні звуки, наприклад, при відвідуванні рок-концерту, виконання певного виду роботи. Якщо йдеться про професійні обов’язки, запобігти негативному впливу надмірного шуму на орган слуху допоможе використання берушів.

Біль у вусі – один із проявів баротравми, що виникає в результаті занять дайвінгом, під час перельотів. Болісні відчуття можуть турбувати при попаданні стороннього тіла у слуховий прохід, у тому числі комахи.

Патологічні причини вушного болю

Найчастіше біль у вусі має запальне походження. У таких випадках характерний однобічний біль.

Біль при запальних процесах у вусі

Причиною середнього отиту (запалення середнього вуха) є патогенні бактерії та віруси. Спровокувати запалення зовнішнього вуха (зовнішній отит) може також грибкова інфекція. Як правило, отиту передують перенесені застуди, що призводять до імунодефіциту, а також закупорка слухових труб, порушення вентиляції.

Поява болю пояснюється негативним тиском повітря. При тяжких формах захворювання вушна порожнина заповнюється інфікованим ексудатом. Відсутність лікування може призвести до менінгіту, менінгоенцефаліту, повної глухоти.

При євстахіїті (катаральне запалення євстахієвої, або слухової, труби) пацієнт скаржиться на вушний біль, відчуття переливання рідини у вусі, посилення сприйняття одним вухом власного голосу (аутофонія). Вушний біль може сигналізувати про наявність у слуховому проході фурункулів, про кісти сальних залоз.

Больовий синдром при травмах

Виражений біль пов’язаний з баротравмою внаслідок вибухів, з механічними травмами, що супроводжуються пошкодженням судин, м’яких тканин, хряща. Тимчасова глухота, кровотеча із слухового проходу – показання для невідкладної медичної допомоги.

Обмороження та опіки вух також виявляються болем, який виникає через порушення кровообігу, подразнення периферичних рецепторів, некрозу тканин.

Новоутворення

Залежно від локалізації пухлини клінічна картина подібна до отиту, лабіринтиту або євстахіїту. Злоякісний процес важко піддається консервативній терапії та швидко призводить до втрати слуху. При залученні до патологічного процесу структур головного мозку спостерігаються парези та паралічі черепних нервів (лицьовий, трійчастий), дискоординація рухів.

Інші причини вушного болю

Серед причин, пов’язаних із поразкою інших органів, до виникнення вушного болю наводять:

1. Мастоїдит. При запаленні соскоподібного відростка відзначаються пульсуючий біль у вусі, набряклість вушної раковини, зниження слуху.
2. Синусити (запалення слизової оболонки приносових пазух). Характерні болючі відчуття у верхній щелепі, вухах, при натисканні на лоб, головний біль.
3. Невралгії язикоглоткового та трійчастого нерва. Поразка нервів супроводжується іррадіацією болю у вухо.
4. Артроз скронево-нижньощелепного суглоба. Вушний біль на стороні поразки поєднується з дисфункцією нижньої щелепи, погіршенням слуху, хрускотом під час руху щелепи.

Вушний біль спостерігається при паротиті, лімфаденіті, остеохондрозі шийного відділу хребта, ураженні блукаючого нерва. У стоматологічній практиці біль у вухах – симптом пульпіту та карієсу.

Характеристика вушного болю

Клінічна картина захворювання великою мірою обумовлена ​​властивостями болю у вусі, її тривалістю та інтенсивністю:

• стріляюча з іррадіацією в зуби або скроневу ділянку на стороні поразки – ознака середнього отиту, що розвинувся як ускладнення ГРВІ або ангіни;
• поява болю при натисканні на вушну раковину говорить про зовнішній отит;
• біль, що іррадіює в потилицю, спостерігається при шийному остеохондрозі;
• біль у вусі та щелепі зустрічається при регіонарному лімфаденіті, пов’язаному з інфекційно-запальними процесами або прорізуванням зубів;
• про гострому гнійному запаленні (наприклад, фурункулі) свідчить гострий біль, що супроводжується виділенням гною.

Для всіх вушних захворювань характерні гіпертермія, загальна слабкість, розбитість.

Лікування вушного болю

Тактика, яку вибирає ЛОР-лікар для лікування захворювання вуха, залежить від локалізації патологічного процесу та ступеня тяжкості. Пацієнт з гострим болем та підвищеною температурою потребує невідкладної спеціалізованої допомоги.

До того, як хворого буде оглянуто лікарем, рекомендується виконати ряд дій, які допоможуть купірувати біль:

• прийняти анальгетики (Кеторол, Ібупрофен, Парацетамол);
• дотримуватися постільного режиму, виключити вплив яскравого світла та гучних звуків;
• прикласти сухе тепло (за відсутності високої температури та гнійного відділяємого);
• якщо біль викликаний забиттям, прикласти до травмованого вуха холод;
• з метою запобігання набряку тканин та блокади відтоку рідини в євстахієвій трубі можна прийняти антигістамінні лікарські засоби (Супрастин, Тавегіл, Цетрин).

Купірувати незначний біль дозволяє одноразове застосування судинозвужувальних назальних крапель (Тізін, Галазолін). При опіку слухового проходу полегшити біль допоможе тампон, наповнений спиртом. Якщо у вухо потрапила рідина, необхідно позбавитися її, нахиливши голову вниз і в бік.

Медикаментозна терапія

Лікування вушного болю спрямоване на усунення причини, що призвела до її появи, та усунення хворобливих проявів. З цією метою після проведення обстеження лікар призначає лікарські препарати, що має аналгетичну, протизапальну, антибактеріальну та антисептичну дію.

Найбільш зручною у застосуванні формою вважаються вушні краплі. Найбезпечнішими є засоби без ототоксичних властивостей:

1. Отофа – препарат, що містить бактерицидні антибіотики. Рекомендується для лікування всіх видів отитів, гнійних процесів, перфорації барабанної перетинки.
2. Отинум – вушні краплі, що мають знеболювальну, протимікробну, протизапальну активність. Застосовуються в терапії отитів та євстахіїтів, а також для розм’якшення вушної сірки.

Серед інших вушних крапель, що використовуються для лікування болю у вухах, популярністю користуються такі лікарські засоби:

• Анауран, Ципромед (надають антибактеріальну дію);
• Софрадекс, Полідекс (містять кортикостероїди);
• Ототон, Феназон (купірують біль);
• Кандибіотик (містить у своєму складі протигрибкові речовини).

Правильно підібрати необхідний препарат та визначити індивідуальну схему лікування може лише фахівець.

У деяких випадках при системних інфекційних захворюваннях призначаються антибіотики у таблетках (Амоксицилін, Азітроміцин). При виборі антибактеріальних препаратів необхідно враховувати їхню можливу токсичну дію на слуховий нерв і здатність викликати глухоту.

Крім крапель, для лікування вушної патології використовуються мазеві форми (Тетрациклін, Левомеколь), супозиторії з знеболювальною дією (Диклофенак).

Значний антибактеріальний ефект має борний спирт. Для досягнення терапевтичного результату хворе вухо вводять турунду, змочену нагрітим до +37°С спиртом, і залишають у слуховому проході на період до трьох годин.

Хірургічне лікування

З допомогою консервативного лікування який завжди вдається полегшити стан пацієнта. У таких випадках показано оперативне втручання у вигляді шунтування барабанної перетинки або парацентезу.

Фізіотерапевтичні процедури

Лазеротерапія – найбільш популярний метод фізіотерапії, що використовується для усунення вушного болю. Рекомендується впливати лазером на патологічне вогнище протягом 5 хвилин протягом 5 днів. Позитивний ефект спостерігається внаслідок застосування УВЧ-терапії області носа та пневматичного масажу барабанної перетинки.

Ускладнення вушного болю

Несвоєчасне звернення до фахівця, відсутність адекватного лікування може призвести до таких небезпечних ускладнень:

• втрата слуху;
• поширення інфекційного процесу;
• розрив барабанної перетинки;
• ураження лицевого та трійчастого нервів;
• стоматологічні та неврологічні захворювання.

Самолікування також є небезпечним для здоров’я. Наприклад, самостійна спроба позбутися сірчаної пробки або стороннього тіла може призвести до травми слухового проходу або барабанної перетинки і навіть повної глухоти. Використання тепла при інфекційних захворюваннях, що супроводжуються гноетечением і гіпертермією, може ускладнитися генералізацією процесу. Єдиний правильний вихід з появою болю у вусі – це звернення до отоларинголога.

Профілактика вушного болю

Щоб не допустити появу хворобливого симптому, необхідно слідувати простим рекомендаціям:

• своєчасно лікувати інфекційні захворювання, у тому числі респіраторні інфекції;
• не займатися самолікуванням;
• загартовуватися, зміцнювати імунну систему;
• не перебувати на протягах, у вітряну погоду вдягати головний убір.

Профілактика виникнення першопричини запобігає появі вушного болю.