Коли ви в останній раз були у своїх батьків?
Світ став помітно суворіше та жорсткіше. Це стосується всіх сфер нашого непростого життя. Сучасність диктує нам нові закони, де людським, нормальним відносинам між людьми місця вже не залишається.
Людина людині вовк, конкурент і суперник, обійди його, підстав ногу, щоб він впав, а ти виявився попереду.
За брехливими «американськими» посмішками ховається величезний «каменюка», який при першому «вдалому» випадку виявиться у вас на голові. Але що найболючіше, ми сьогодні, в цій божевільній гонці за кар’єрою, славою і грошима, забули найважливіше: наших батьків.
І це не навмисне «згущення» фарб нашого буття, так воно йде зараз насправді. Є винятки, але їх дуже мало, панове «нового світу».
Ми тепер всьому вчимося у Заходу, особливо у Америки. Там давно відносини між батьками та дорослими людьми досить прохолодні, якщо вони взагалі є. Ми ж дуже «старанні» учні, особливо там, де не треба.
Згадайте, будь ласка, коли ви в останній раз були у своїх батьків, просто так, без якогось приводу, а за бажанням серця і душі? Здається, дуже давно. А скільки сьогодні стало просто «кричущих» випадків, коли виросли діти зовсім забувають своїх батьків і матерів, ніби їх немає зовсім.
Ви навіть уявити собі не можете, скільки сьогодні бідних, «покинутих» всіма стареньких знаходяться в будинках для людей похилого віку. Ці похмурі будинки переповнені людьми, забутими дітьми. Але батьки мають незвичайну захисну властивість знаходити своїм недбайливим дітям виправдання.
Вони, бідні, так зайняті, їм сьогодні так важко, що у них просто немає часу написати рідним хоча б коротенького листа. Інтернету в літніх людей, у більшості своїй, немає, та вже й не буде ніколи. І дитячої любові вже не буде. Треба дивитися правді в очі, а не ховати ображено голову в сипучий пісок.
Люди похилого віку, спілкуючись один з одним, завжди говорять, які у них чудові діти, чого вони досягли, як вони талановиті та чуйні. Але так вони обманюють один одного тільки для того, щоб захистити своє сумуюче серце, від жорсткої правди. Вони часто навіть і не знають, чим їхні діти зайняті та де взагалі живуть. Але милі старенькі гортають старі альбоми дитинства їхніх дітей і розглядають їх смішні фото, зроблені давним – давно.
А це неправильно. Додати нічого…
