Нудота та запаморочення: що це може бути?

Нудота та запаморочення – часті симптоми різних фізіологічних станів та деяких захворювань. Ігнорувати дискомфорт не можна, оскільки це може бути ознакою серйозних порушень в організмі.

Фізіологічні фактори

Вертиго (запаморочення), нудота, слабкість можуть бути викликані викидом у кров адреналіну. Цей гормон впливає на різні процеси в організмі та функції систем, органів, у тому числі нервову, кровоносну, обмін речовин. Так зване «стресове запаморочення» розвивається у процесі міжособистісних конфліктів, переляку, небезпечних ситуацій та напруження під час роботи.

Такі симптоми часто супроводжують кінетоз або заколисування. Подорож в автомобілі, на морському або річковому транспорті, катання на каруселі, кружляння в танці викликають конфлікт між реакцією рецепторів вестибулярного апарату на монотонні рухи тіла, що повторюються, і нерухомими предметами, що сприймаються органом зору. До закачування схильні від 5 до 15% людей. Переважно дискомфортний стан відчувають діти 2-12 років та жінки.

Слабкість, нудоту та запаморочення відзначають при:

• коливанні артеріального тиску;
• падінні рівня цукру крові;
• зміні положення голови чи всього тіла – доброякісне позиційне вертиго.

Також прийом деяких препаратів супроводжується побічними ефектами, що виявляються як запаморочення, слабкості, нудоти. Подібні симптоми можуть спричинити ліки наступних груп:

• антигістаміни;
• статини та фібрати;
• антибіотики;
• муколітики;
• гормональні засоби;
• контрацептиви;
• седативні;
• антиаритмічні медпрепарати;
• антидепресанти;
• петльові діуретики;
• протиінфекційні медикаменти;
• антипротозойні;
• антихолінергетики;
• блокатори Н2-гістамінових рецепторів;
• антигіпертензивні та ін.

Негативні наслідки можуть виникнути при прийомі терапевтичної дози препаратів, так і при введенні профілактичного дозування. Лікарсько-індуковане вертиго відзначається при поліпрагмазії – прийомі одночасно 5 та більше лікарських препаратів. Найчастіше воно розвивається у пацієнтів похилого віку.

Абстинентний синдром, сп'яніння, похмілля, передозування нікотином також спричиняють нудоту, вертиго, слабкість.

Патологічні фактори

Якщо фізіологічні причини можна усунути, позбавившись факторів, що їх викликали, або застосувати симптоматичне лікування, то захворювання, що супроводжуються цими симптомами, вимагають комплексної терапії.

Остеохондроз шийного відділу хребта

Дегенеративні зміни у хребцях призводять до змін у структурі міжхребцевих дисків, архітектоніка стовпа порушується, і відростки стискають кровоносні судини, нервові волокна. Порушується кровопостачання мозку, що і призводить до вегетативних аномалій – нудоти, головного болю, запаморочення. Вираженість симптомів залежить від стадії захворювання.

Гіпотонія та гіпертонія

Патологічне підвищення або зниження артеріального тиску часто супроводжується запамороченням, загальною слабкістю, нудотою. Але під «запамороченням» пацієнти мають на увазі:

• відчуття нестійкості під час ходьби;
• ілюзію обертання навколишніх предметів;
• передчуття наближення непритомності;
• неможливість зосередитись;
• "туман" у голові.

Така різноманітність суб'єктивних оцінок стану призводить до діагностичних помилок. Дослідження не підтверджують зв'язок між вертиго та змінами артеріального тиску. Найчастіше (78%) воно має психогенну природу чи є побічним ефектом застосування антигіпертензивних препаратів.

Психогенним вертиго страждають молоді пацієнти. У літньому віці причиною розладу є:

• хронічна цереброваскулярна патологія;
• мультисенсорна недостатність.

Хоча скарги на запаморочення переважно характерні для хворих з порушеннями артеріального тиску, його причини вимагають поглибленого обстеження.

Вегето-судинна дистонія

Дисфункція ВНС (вегетативної нервової системи) супроводжується великим переліком різноманітних проявів. У тому числі лідируючі позиції займають вертиго, диспептичні розлади, слабкість, больовий синдром у голові, перепади настрої та інших.

Особливістю запаморочення при ВСД є його несистемний характер. Пацієнт відчуває його у вигляді переднепритомного стану, нудоти і часто має психогенні риси – виникає під час стресу, на фоні тривоги, психотравмуючих ситуацій, за високої емоційності.

Ці симптоми не мають чітких часових рамок і можуть виникати також за зміни погодних умов.

Травми голови

У порівнянні з попередніми несистемними запамороченнями, травми мозку (у вигляді струсу або забиття) викликають справжнє системне вертиго. У хворого виникає відчуття, ніби предмети навколо нього чи його тіло обертається по вертикалі чи горизонталі. При цьому відбувається подразнення вегетативних структур у супроводі:

• нудоти із блювотними позивами;
• порушень координації рухів;
• страху, тривоги.

Симптоматика значно посилюється при зміні пози тіла у просторі. Травмування мозку потребує термінової допомоги та правильного лікування. Близько 80% пацієнтів із ЧМТ, хлистовою травмою шиї скаржаться на запаморочення, нудоту. З появою навіть легкого ступеня перелічених порушень необхідно звернутися до фахівця.

Хвороба Меньєра

Нейрогенная патологія викликає утворення і накопичення надлишкової кількості рідини у сфері внутрішнього вуха. Лабіринтна рідина тисне на слухові рецептори та вестибулярний апарат. Внаслідок цього виникають рецидивні напади запаморочення, а також відзначаються:

• дзвін, шум у вухах;
• зниження гостроти слуху;
• порушення координації рухів;
• вегетативні розлади – блювання з нудотою.

Напади з'являються і зникають, але слухові порушення стають стійкими і можуть призвести до глухоти.

Вестибулярна мігрень

Для захворювання характерні тривалі рецидивні напади. Крім нудоти та вертиго, воно супроводжується світло- та звукобоязню. Особливістю хвороби і те, що у неї характерна особлива форма запаморочення – центрального генезу. Вона виникає при пошкодженні структур, розташованих у стовбурі головного мозку та мозочку.

При інших патологіях запаморочення мало зустрічається. Як правило, воно приєднується до типової картини мігрені через кілька років розвитку патології і проявляється на піку болючих відчуттів або разом з ними.

Тривалість епізоду мігрень-асоційованого запаморочення варіює від кількох хвилин до 2-3 діб. Після того, як мігрень пройшла, зникає і вертиго, легкий дискомфорт відзначається лише за певного положення голови.

Вестибулярний нейроніт

Вестибулярне (системне) запаморочення відзначається при інфекційному, вірусному або алергічному запаленні вестибулярного нерва, що проходить у внутрішньому вусі. Причиною є:

• вірус герпесу І типу;
• коронавірус;
• респіраторно-вірусна інфекція.

Симптоми дуже схожі на ознаки хвороби Меньєра та низку інших патологій:

• інсульт;
• гострий лабіринт;
• полімфатичну фістулу.

Відмінністю є відсутність нападоподібності. При вестибулярній формі нейроніту вертиго є постійним. Воно посилюється внаслідок зміни пози тіла/голови та знижується при фіксації очей в одній точці.

Інші патології

Нудота, загальна слабкість, запаморочення характерні для великого списку патологій:

• розсіяного склерозу;
• деяких ЛОР-захворювань;
• пухлин головного мозку, у тому числі невриноми;
• інсульту;
• транзиторних ішемічних атак (ТІА);
• доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення;
• тривожних розладів та ін.

Ураження мозку супроводжується як центральним запамороченням, а й можливі супутні ознаки:

• диплопія;
• атаксія;
• дизартрія;
• порушення свідомості;
• парезы;
• порушення чутливості.

Сильні чи тривалі симптоми потребують медичної допомоги.

Способи терапії

Запаморочення – це самостійна нозологічна форма. Його викликають системні захворювання чи фізіологічні стани. Тому насамперед лікують хворобу, яка викликала вертиго. Схема терапії залежить від характеру, стадії захворювання. Препарати призначає лікар. Самолікування може призвести до погіршення стану.

До звернення до лікаря неприємні прояви можна усунути:

• прийнявши зручну статичну позу;
• випивши кисле питво;
• збільшивши приплив свіжого повітря.

Переднепритомний стан тимчасово зніме вдихання нашатирного спирту. Не слід приймати препарати, оскільки вони можуть спотворити клінічну картину та ускладнити постановку діагнозу.

Профілактика

Купіврувати або зробити напади запаморочення рідше допоможуть такі запобіжні заходи:

• здоровий спосіб життя;
• прогулянки на свіжому повітрі;
• раціональне харчування;
• прийом вітамінів та мінералів;
• своєчасне лікування системних патологій;
• дотримання рекомендацій лікаря при хронічних захворюваннях – контроль артеріального тиску, цукру крові;
• виключення шкідливих звичок – куріння, вживання спиртних напоїв;
• уникати стресів.

Виявити справжню причину запаморочення, слабкості, нудоти буває досить складно, а лікування вимагає ведення пацієнта лікарями різних спеціальностей – кардіологами, невропатологами, психіатрами, отоларингологами. Своєчасне звернення до них прискорить одужання та підвищить якість життя.