Оніміння обличчя: причини, діагностика, лікування

Оніміння обличчя – це часткова чи повна втрата чутливості шкірних та/або м’язових рецепторів. Вони відповідають за реакцію вплив різних зовнішніх і внутрішніх імпульсів. Оніміння може торкатися лише частину обличчя або всю площу. Порушення чутливості може бути оборотним (тимчасовим) або стійким (постійним). Розрізняються і суб’єктивні відчуття при онімені.

Анатомічні та фізіологічні характеристики

Чутливі рецептори – це складні утворення, які перетворюють зовнішній вплив на нервовий імпульс. По положенню в організмі шкірні та м’язові рецептори відносяться до виду екстероцепторів. Вони локалізовані поблизу поверхні тіла та приймають імпульси із зовнішнього середовища.

На вигляд вони класифікуються на:

  1. Вільні нервові закінчення – розташовуються в епітеліальному шарі та реагують на температуру, механічні дії, біль.
  2. Невільні нервові закінчення – найбільша і різноманітна група чутливих структур. Вони розташовані в різних шарах шкіри та в підшкірно-жировій клітковині. Відповідають за відчуття тиску, розтягування.

Механічну або температурну дію відповідні рецептори сприймають, перетворюють на імпульс, який по нервових волокнах з різною швидкістю (найшвидше транслюються температурні подразнення) проходять через волокна в спинному та довгастому мозку в кору головного мозку. Там імпульс трансформується у відчуття.

Причини оніміння обличчя

Як правило, зовнішні подразники не сприймаються окремо. Відчуття від шкірних рецепторів є складними комплексами цілісних реакцій. У ЦНС відчуття обробляються, і сигнал у відповідь викликає реакцію у різних структурах організму.

Втрата чутливості не тільки викликає дискомфорт, вона робить шкіру вразливою, оскільки відсутня адекватна реакція на потенційну зовнішню небезпеку. Оніміння особи може бути обумовлено порушеннями на будь-якому етапі проведення імпульсу або його обробки.

Причини оніміння

Збій функції шкірних та м’язових рецепторів може бути викликаний різними механізмами:

  • ішемічний – порушення кровопостачання нервової тканини на обмеженій ділянці;
  • демієлінізація – пошкодження/руйнування оболонки нервового волокна, що знижує або порушує його провідність;
  • компресійний – механічне стискання нервового волокна;
  • інфекційний – ураження внаслідок дії інфекційного агента або його продуктів життєдіяльності;
  • токсичний – інтоксикація нервової тканини;
  • метаболічний – порушення харчування тканинних структур на рівні клітин;
  • травматичний – може бути викликаний як ушкодженнями шкіри м’язів обличчя, так і травмами головного спинного мозку, що проводять шляхи;
  • аутоімунні та дегенеративні процеси.

Всі ці фактори можна віднести до фізіологічних або патологічних причин.

Фізіологічні

Оніміння особи який завжди є симптомом захворювання. Перехідні порушення чутливості викликають:

  • переохолодження;
  • психоемоційні дії – страх, стрес;
  • компресія – незручна поза, тривалий тиск на окрему ділянку особи під час сну, підпирання рукою щоки, підборіддя;
  • інтоксикація – нікотин, алкоголь, деякі медпрепарати також спричиняють порушення чутливості.

Фізіологічні причини призводять до тимчасової втрати чутливості, а після усунення їхнього впливу оніміння проходить самостійно.

Патологічні

Оніміння обличчя є одним із симптомів цілого ряду захворювань.

Інсульт, гостре порушення мозкового кровообігу

Оніміння розвивається раптово. Через тромбоз кровоносної судини головного мозку порушується не лише чутливість шкірних рецепторів, а й функції мімічних м’язів. Патологія супроводжується й іншими проявами:

  • порушенням мови, зору;
  • гострим головним болем;
  • онімінням/паралічем кінцівок;
  • розладом координації рухів, рівноваги, ходи;
  • запамороченням, сплутаністю свідомості та ін.

Стрімкий розвиток (протягом кількох секунд або хвилин) аномалії дозволяє запідозрити ОНМК. Найчастіше параліч лицьових м’язів і оніміння зберігаються тривалий час або залишаються назавжди.

Аневризма судин ГМ

Порушення викликані розширенням кровоносної судини головного мозку та скупченням у ньому крові. Симптоми залежать від локалізації та величини ураженої частини судини. Так, наприклад, нерозривна аневризма (коли цілісність стінок не порушена), крім оніміння особи, може супроводжуватися й іншими симптомами:

  • порушенням гостроти зору, двоїнням зображення;
  • паралічем очних м’язів;
  • птозом (провисанням) віку;
  • мідріазом (розширенням зіниці);
  • паралічем м’язів половини обличчя.

При невеликому аневризмі порушення чутливості розвиваються поступово. Пацієнт скаржиться на поколювання, печіння, «повзання мурашок». Зі зростанням вогнища патології аномалії посилюються, область оніміння розширюється. При розриві аневризми швидко розвиваються ознаки, схожі з симптомами геморагічного інсульту.

Поразки трійчастого нерва

Область оніміння обличчя залежить від ураження однієї або кількох гілок трійчастого нерва. Так, наприклад, при блокаді:

  • верхньої гілки втрачають чутливість ділянки тім’яної та лобової частини на черепі, області очей, носа;
  • середньої гілки – скронь, вилиць, верхньої частини щік і верхньої губи;
  • нижньої гілки – скронь, щелепи, нижньої губи та підборіддя.

Запалення ЛОР-органів (додаткових носових пазух, ротової порожнини, вух та привушних залоз) викликає подразнення гілок нерва та оніміння відповідних частин особи. Поразка трійчастого нерва можуть спровокувати аневризм внутрішньої сонної артерії і тризм (спазм жувальних м’язів).

Гіпертонус жувальних м’язів

Здавлення гілок трійчастого нерва може бути викликане жувальними м’язами при їх гіпертонусі, обумовленому:

  • артрозом, артритом скронево-нижньощелепного суглоба;
  • неправильно встановленими ортопедичними конструкціями (брекети, зубні протези, шини);
  • запаленням піднебінних мигдаликів та прилеглих м’яких тканин;
  • недоліком кількох зубів;
  • хронічним стресом.

Оніміння може супроводжуватися лицьовими болями, набряком та порушенням форми обличчя

Цукровий діабет

Підвищення рівня глюкози крові призводить до порушення стану кровоносних судин, перекручення обмінних процесів у тканинах. Функція нервових волокон також залежить від кровопостачання. При цукровому діабеті оніміння розвивається у сфері, де відбуваються патологічні зміни мікроциркуляції.

Розсіяний склероз

Аутоімунне захворювання супроводжується руйнуванням захисної мієлінової оболонки нервових волокон провідних шляхів. Одним із симптомів початкової стадії патології є порушення чутливості, у тому числі в області обличчя.

Захворювання, що порушують функції кровообігу та іннервації в області голови та шиї, інфекції, травми, операції призводять до повної або часткової, оборотної або необоротної втрати чутливості/оніміння обличчя.

До яких фахівців слід звернутися?

З появою дискомфорту потрібна консультація невролога. Він може направити хворого до вузькопрофільних фахівців: ЛОР, стоматологів, флебологів, ендокринологів, дерматологів, онкологів, травматологів, вертебрологів та ін.

Діагностика

Методи дослідження залежить від причини патологічного процесу. Насамперед лікар збирає та аналізує анамнез, вивчає спадковість, з’ясовує епідоокружіння. Шкірні проби можуть дати спірний результат, оскільки оцінка чутливості суб’єктивна.

Проводяться:

  • лабораторні аналізи крові – клінічний та біохімічний;
  • Інструментальні дослідження.

Аналіз крові дозволяє встановити згортання, рівень холестерину, глюкози, гемоглобіну, наявність антифосфоліпідних антитіл (проба на аутоімунні процеси), присутність інфекційних агентів.

Рекомендовані наступні інструментальні дослідження:

  • рентгенографія шийного відділу хребта;
  • доплерографія – виявлення порушень кровотоку в судинах голови та шиї;
  • МРТ та КТ головного мозку;
  • електроміографія – локалізація ушкоджених нервових волокон, виявлення невропатії.

Вузькі фахівці можуть призначити додаткові аналізи для диференціації патології та уточнення діагнозу.

Терапія

Найчастіше призначається консервативне лікування і лише за його неефективності – оперативне. Вибір стратегії залежить від причини, виду та тяжкості захворювання. Найчастіше призначають такі групи препаратів:

  • статини – для розширення просвіту судин та стимуляції кровообігу;
  • блокатори кальцієвих каналів, антигіпоксанти – для покращення кровопостачання головного мозку;
  • ноотропи – поліпшення стану нервових волокон, мозковий активності;
  • хондропротектори – відновлюють, захищають хрящові тканини суглобів, наприклад при шийному остеохондрозі;
  • анальгетики – для усунення больового синдрому;
  • протизапальні – для усунення запальних процесів;
  • вітамінно-мінеральні комплекси – поліпшення харчування тканин, зміцнення імунітету та інших.

Щоб зняти запалення, набряки, біль, активізувати мікроциркуляцію та регенерацію призначають фізіотерапію, масаж, акупунктуру. При своєчасному зверненні та призначенні адекватного лікування прогноз оніміння сприятливий – вдається відновити чутливість повністю або частково. У поодиноких випадках параліч мімічних м’язів та руйнування нервових волокон необоротні.

Найновіші статті

  • Атеросклероз сітківки ока: причини, симптоми, лікування

    Судинні патології очей є однією з основних причин зниження гостроти зору та сліпоти. Атеросклероз – це системне захворювання. Утворення холестеринових бляшок та …

    Читати статтю
  • Який лікар лікує атеросклероз?

    Атеросклероз – системне хронічне захворювання судин кровоносної системи. Перші ознаки патології виявляються в діте. До прояву клінічних симптомів проходить приблизно 30-40 років. …

    Читати статтю
  • Атеросклероз: першопричини та механізм розвитку хвороби

    Атеросклероз – поширена патологія серцево-судинної системи, що розвивається внаслідок порушення обміну ліпідів. Холестеринові бляшки, що утворюються на внутрішніх стінках артерій, перешкоджають току …

    Читати статтю
  • Здавлюючий біль у скронях: причини виникнення та тактика лікування

    Скроневий біль – неприємний симптом, з яким стикаються всі люди хоча б раз у житті. Медики стверджують, що больовий синдром обумовлений найчастіше …

    Читати статтю

    Хотите получить консультацию?

    Отправьте заявку - наши специалисты свяжутся с вами в ближайшее время